Дятли родини Picidae прирічкових заплавних лісів та дібров долини р. Уж у Закарпатській області

Дослідження дятлів родини Picidae у дібровах та прирічкових заплавних лісах долини р. Уж Закарпатській області України проводили 1994-99 2016-20 роках. Результати досліджень свідчать, що статус поширення деяких видів істотно змінився за останнє століття. Два види – дятел білоспинний (Dendrocopos leucotos Bechstein, 1802) жовна зелена (Picus viridis Linnaeus, 1758), які ще на початку ХХ ст. були звичайними численними видами лісів Уж, сьогодні занесені до Червоної книги України. Рідкісними також стали малий minor 1758) крутиголовка (Jynx torquilla 1758). Натомість чорна (Dryocopus martius яка траплялася переважно хвойних лісах, а передгірних рівнинних листяних Закарпаття лише зимувала. Нині цей вид трапляється передгірських букових цілорічно. Новим видом для орнітофауни став сирійський syriacus Hemprich et Ehrenberg, 1833). Цей середземноморський проник в Карпати з Балкан 50-х років минулого століття й заселив трансформовані ландшафти агроценози населені пункти. У природних він практично не трапляється, заходів охорони потребує. Незмінним залишився трьох дятла звичайного major середнього medius жовни сивої canus Gmelin, 1788). Цим видам нічого загрожує: вони досить пластичні виборі середовища існування і трапляються, як так садах, парках, скверах населених пунктів. Більшість інших дятлових очевидно є залежними від наявності старих мертвої деревини них,однак це питання потребує додаткових подальших досліджень.